БУКОВИНСЬКА СВ. ІОАННА СОЧАВСЬКОГО ПРАВОСЛАВНА ЦЕРКВА

Пройшло більш як вісімдесят років з того часу, коли Буковинська церква стала на шлях російського православ'я. На вебсайті Національної Асамблеї Квебеку розміщені матеріали (1, 2, 3, 4, 5, 6), які проливають трохи світла на обставини, за яких це відбувалося. 1 грудня 1931 року Національна асамблея заслухала петицію, яку підписали о. Максиміліан Антонишин (Maximilian Antonishin) та інші, з проханням зареєструвати їх під іменем Буковинської Св. Іоанна Сочавського греко-православної церкви в Ляшін (St. John of Suchawa Bukowinian Greek Orthodox Church of Lachine). 10 грудня того ж року Національна асамблея надала дозвіл на представлення законопроекту про реєстрацію Буковинської церкви. 11 грудня законопроект було зачитано у перший раз. 12 січня 1932 року законопроект було представлено у постійний комітет громадських законопроектів. 19 лютого 1932 року лейтенант-губернатор провінції Квебек Артур Сен-Жак (Arthur Saint-Jacques) від імені Її Величності королеви схвалив, у числі інших, закон про реєстрацію Буковинської церкви.

Цікавим є факт, що петиція буковинців була подана одночасно з петицією про реєстрацію Благовєщенської Російської греко-православної церкви в Монреалі, підписаною архімандритом Російської Закордонної церкви Йоасафом (Скородумовим), який став пізніше, у 1938 р., єпископом Калгарі і Канади і був на цьому посту до 1946 р. Нема жодного сумніву, що о. Антонишин і архімандрит Йоасаф були добре знайомі, якщо не більше — обидві петиції були подані і розглядалися одночасно. Але 12 січня 1932 року Національна Асамблея Квебеку відмовила Благовєщенській церкві у реєстрації, оскільки докази, необхідні для реєстрації, виявилися суперечливими.

Сьогодні Буковинська церква Св. Іоанна Сочавського віддає свій зал, що знаходиться поруч, у винайм віруючим Російської Закордонної церкви, прихильникам митрополита Віталія Устинова. 94-річний митрополит Віталій відомий завдяки своїй стійкій позиції непримиренності до Московського патріархату, керованому тими самими особами, які ще недавно співпрацювали з комуністами і КДБ. Велика кількість російськомовних віруючих імігрантів, підтримуючи Митрополита Віталія, залишила Ніколаєвську церкву в околиці Outremont, після того, як у 2001 році церковний синод вирішив назначити митрополитом архієпископа Лавра Шкурлу, відомого своїми симпатіями до Московського патріархату.