«Сорочинський ярмарок» здобув симпатії глядачів

Прем'єра вистави «Сорочинський ярмарок»

Вистава «Сорочинський ярмарок», поставлена 6 травня театром «Стожари» при Українському Національному Об’єднанні під керівництвом Ольги Онищенко, відбулась при повному залі, і підтвердила як серйозність намірів молодого колективу, для якого інсценізація повісті Миколи Гоголя стала другим за рахунком творчим досягненням, так і те, що український Монреаль – такий здавалось би різний, розділений роками, хвилями та течіями – все-таки здатен згуртуватись в одне ціле, коли йдеться про свою культурну спадщину.

Артисти виправдали сподівання глядачів – завдяки багатотижневим репетиціям кожен рух, погляд, інтонація були вивірені і апробовані режисером. Починаючи з перших же репетицій Ольга настояла на тому, щоб всі актори вивчили свої ролі напам'ять, а не читали текст з листочка. Таким чином увагу було зосереджено на досягненні максимальної достовірності і природності перевтілення. Навіть кілька мовних зворотів, відсутніх у оригінальному сценарії, засвідчили настільки зконсумоване вростання в сценічний образ, що можуть зрештою розцінюватись як еволюція театрального організму.

Кульмінація – сцена за столом

Кожен з учасників «Стожарів» сам дбав про свій костюм; особливо відзначилась жіноча частина колективу, дивуючи гостей вистави автентичністю вишивок та деталей традиційного українського вбрання (все-ж таки від Монреалю до Сорочинців відстань у 7315 кілометрів). Слабким місцем ж чоловічої частини стали вуса – у декого з акторів вони вперто не хотіли триматись під носом і час від часу відпадали, що напочатку досить розважало публіку.

Шановні гості не могли не звернути уваги й на оригінальність декорацій, які були б окрасою для будь-якого професійного театру – їх авторство належить Федору Куркчі та Олександрі Куліненко. Чумацького воза виготовив спеціально для вистави Богдан Климчук.

Відтворенню національних барв та характеру гоголівського твору сприяв і влаштований після вистави справжній ярмарок, де можна було придбати художні вироби в національному стилі, виготовлені монреальськими майстрами. Товариство «ЗУСТРІЧ»  було задіяне у постановці в повному складі – і з гордістю підкреслимо ще раз, що абсолютна більшість складу театру є учасниками «ЗУСТРІЧі». Успіх вистави разом із «Стожарами» розділили ансамбль українського танцю «Троянда» (художній керівник Богдан Климчук), ансамбль українського танцю «Мрія» (художній керівник Діана Гусєва) та вокальний квартет «Роса» (художній керівник Віра Кулицька).

Вистава була підтримана спонсорами: монреальською філією УНО, Українською народною касою Дежарден у Монреалі  та радіопрограмою CFMB 1280 АМ «Український час» .

Солопій Черевик – Антон Рева; Хівря, його жінка – Олександра Куліненко; Параска, донька Черевика – Тетяна Цьомко; Гриць, наречений Параски – Андрій Яровий; Кум Цибуля – Ростислав Нємцев; Кума, жінка Цибулі – Ольга Лемешко; Негоціант – Олександр Білошицький; Негоціантка – Оксана Герич; Циганка – Зоряна Мельничук; Циган – Андрій Борис; Попович – Сергій Савченко; Переперчиха – Анастасія Машталір; Коломийчиха – Ксенія Білошицька; Горпина – Наталя Поважнюк; Москаль – Славко Онищенко; Іван – Степан Михалик; Петро – Михайло Онищенко
Продавці і покупці – артисти студії «Млин» та молодша група театру «Стожари»; Виконання пісень – вокальний ансамбль «Роса» (керівник Віра Кулицька), солісти театру «Стожари» Ольга Лемешко, Олександра Куліненко, Зоряна Мельничук; Танцювальні номери – гурт «Мрія» (керівник Діана Гусєва), ансамбль «Троянда» (керівник Богдан Климчук); Бандурист – Арсен Гнатюк; Декорації – Федір Куркчі; Реквізит – Оля Лемешко; Декорації – Федір Куркчі; Реквізит – Зоряна Мельничук; Звуковий супровід – Назар Машталір; Технічне обладнання – Сергій Савченко; Дизайн афіші – Дмитро Лемешко; Реклама – Наталя Поважнюк; Організаційна підтримка – Оксана Герич; Костюми – Товариство «ЗУСТРІЧ», Оселя Св. Софії
Автор сценарію та режисер – Ольга Онищенко

Вистава «Сорочинський ярмарок» у Монреалі