Вечір подяки добровольцям Фестивалю
29-09-2006
 У четвер 28 вересня в нижньому залі православної катедри Святої Софії відбувся вечір подяки добровольцям Українського Фестивалю в Монреалі. Цей вечір, за встановленою вже традицією, влаштовує щорічно Культурно-освітнє товариство ім. Св. Володимира, організатор Фестивалю, для своїх добровольців — усіх тих, хто безкорисливо віддав свій час і здібності для успіху цього наймасовішого в Квебеку українського свята під відкритим небом. З словами подяки до добровольців звернулися Голова Товариства ім. Св. Володимира о. д-р Ігор Куташ, попередній його Голова Євген Осідач, керівник Української народної каси Дежарден у Монреалі (яка виступила одним з головних спонсорів Фестивалю), Юрко Кулицький. Не буде зайвим нагадати, що своєю постійно зростаючою популярністю серед корінних квебекців та інших етнічних груп Монреалю, Український Фестиваль завдячує також і високому професіоналізму свого виконавчого комітету, робота якого — так само цілком добровільна — триває майже увесь рік перед початком Фестивалю.
|
|
Новий посол України в Канаді
24-09-2006
 Як повідомило Генеральне консульство України в Торонто, Указом Президента України Віктора Ющенка надзвичайним і повноважним послом України в Канаді призначений Ігор Осташ. Новий посол народився у с. Дуліби Стрийського р-ну Львівської області. Освіта вища, у 1982 р. закінчив Львівський державний університет ім. І.Франка за спеціальністю філолог-славіст, у 1998 р. Київський державний університет ім. Т.Шевченка за спеціальністю правознавство. Народний депутат України четвертого скликання з квітня 2002 р., висунутий Виборчим блоком політичних партій "Блок Віктора Ющенка Наша Україна". Кандидат філологічних наук з 1986 р., автор близько 250 праць, зокрема: "Ukraine in 1990's" (1992), "Quo vadis, Ukraine" (1992, автор і ред.). Володіє англійською, польською, словацькою, сербською, хорватською, болгарською мовами. Член Головної Ради опозиційної партії "Реформи і Порядок" (ПРП або партія Пинзеника).
|
|
Канадський КДБ зфальсифікував розслідування
19-09-2006
 У совєтський спосіб — без жодного доказу, Королівська жандармерія Канади (Gendarmerie royale du Canada) зфабрикувала справу на Магера Арара (Maher Arar), інженера з Оттави і батька двох дітей, звинувативши його як "ісламського терориста". Ця зфальсифікована інформація була передана в Сполучені Штата Америки, що дозволило американській владі заарештувати і депортувати невинну людину в Сірію, де Арара було піддано тортурам. Такими є загальні лінії довгоочікуваного звіту судді Дені О'Коннора (Dennis O'Connor). Королівська жандармерія Канади не тільки зфабрикувала липову справу, зробила висновки суддівська комісія, а й намагалася приховати ці дії від своїх політичних керівників. Ще гірше — були організовані просочення інформації в пресу, якими намагалися обманути громадську думку і "доказати", що Арар дійсно є терористом. До речі, не був зовсім випадковим і вибір преси. В ці дні журналіст газети Ottawa Citizen, яка є власністю концерну "CanWest Global", знаходиться перед судом за написання статті, яка базувалась на секретному рапорті Королівської жандармерії Канади. Незважаючи на рекомендації судді О'Коннора, уряд консерваторів, зокрема міністр громадської безпеки Стоквел Дей (Stockwell Day), відмовляється вирішити питання про фінансове відшкодування Магеру Арару.
|
|
Державні нагороди України канадській діаспорі
17-09-2006
 Як повідомило Генеральне
Консульство України в Торонто, Указом Президента України Віктора Ющенка від 17
серпня 2006 р. "За вагомий особистий внесок у зміцнення міжнародного авторитету України,
популяризацію історичних та сучасних надбань українського народу, активну участь у житті
закордонної української громади" 10 представників української громади — громадян
Канади було нагороджено Державними нагородами України. Орденом Князя Ярослава Мудрого V
ступеня були нагороджені Борис Вжесневський, Юрій Москаль та Юрій Шимко, Орденом Княгині Ольги ІІІ
ступеня — Ольга Заверуха-Свинтух та Марія Шкамбара, Орденом "За Заслуги" ІІІ ступеня — Ігор
Бардин, Євстахій Габа, Любомир Козак, Віктор Педенко та Костянтин Темертей. Коментуючи нагородження, можна сказати, що нагородили діаспору Торонто і Едмонтону, представників інших провінцій (в тому числі і Квебеку) серед нагороджених немає. Явно поскупився В. Ющенко відзначити заслуги члена Парламенту Канади Бориса Вжесневського, завдяки якому Канада послала 500 спостерігачів на Президентські вибори 2004 року.
|
|
Неосвічений журналіст чи свідомий ляпсус?
13-09-2006
 У номері за 7 вересня 2006 р. The Montreal Gazette розмістила статтю, підписану Рене Брюмером (Rene Bruemmer), в якій розповідається про монреальських жертв Голокосту. Автор статті здійснив незбагненний ляпсус, написавши, що дві особи, про яких йде мова в статті, були ув'язнені протягом трьох років "...в українській в'язниці...". Очевидно, пану Брюмеру невідомо, що нацистська адміністрація не могла в принципі допустити існування української в'язниці в окупованій Україні. Автору варто було би знати, що українці розцінювалися нацистами як Untermenschen (недолюдки), нарівні з гебреями і циганами. Для підняття загальноосвітнього рівня пана Брюмера, необхідно уточнити, що згідно з статистикою, опублікованою в 1984 році Інститутом історії Академії Наук України, остання втратила під час Другої світової війни 8 мільйонів своїх мешканців : 2,5 мільйони військових і 5,5 мільйонів цивільних. Щоб зрівноважити втрати України в Другій світовій війні, Сполучені Штати Америки повинні би були втратити 25 120 000 замість 300 000 своїх громадян, а Канада 2 320 000 замість 42 000. В загальному, втрати України дорівнюють сумі втрат Німеччини (6 500 000), Франції (600 000), Англії (350 000), Сполучених Штатів (300 000), Голландії (210 000) і Канади (42 000). Зверх того, 2 500 000 українських громадян були змушені до підневільної праці в Німеччині у якості дармової сили. 10 000 000 з них залишилися без даху над головою. Інші втратили здоров'я і залишилися психічно травмованими до кінця свого життя. Тим не менше, неможливо звалювати усю вину за помилку на Рене Брюмера. Оскільки стаття була надрукована у всіх основних друкованих органах концерну "CanWest Global", є цілком очевидним, що статтю читали відповідальні особи з служби новин (CanWest News Service) і схвалили її до друку — їх спростування було би дуже доречним для репутації "CanWest Global".
|
|
Трагедія в коледжі Давсон (поновлення)
13-09-2006
 В середу 13 вересня після обіду в
англомовному коледжі Давсон (Dawson), що знаходиться в діловому центрі Монреалю, виникла
стрілянина. Щонайменше 13 осіб поранено, з них шестеро знаходяться в критичному стані. Школа і сусідній торговельний центр Place Alexis-Nihon евакуйовані. Зелена гілка метро, розташована близько до місця подій, не працювала довгий час. Як повідомили спочатку, озброєних нападників було четверо. Але пізніше виявилося, що нападник, 25-річний Kimveer Gill, був один, він вчинив самогубство під час перестрілки з поліцією. Незадовго перед нападом Gill, син імігрантів з Індії, написав в своєму блогу на Інтернеті, що він розчарований суспільством і не має спогадів про молодість. Трагедія в коледжі Давсон нагадує, що провінція Квебек займає сумне перше місце в Канаді за кількістю збройних інцидентів в учбових закладах: 6 грудня 1989 року від куль загинуло 14 студенток монреальської політехніки, 24 серпня 1992 року викладач університету Конкордія застрелив двох і поранив трьох своїх колег.
За матеріалами канадської преси
|
|
Традиційний Фестин на оселі «Верховина»
05-09-2006
 З 1 по 3 вересня, протягом довгого
кінця тижня на Свято праці, на сумівській оселі «Верховина» біля містечка Чертсі за 100 кілометрів від
Монреалю відбувався традиційний Фестин. В програму Фестину увійшли розваги на будь-який
смак: товариські зустрічі в барі і забави, волейбольний турнір і ігри, дитячий куточок,
мистецькі виступи, сумівський вогник. Для тих, хто не мав власного транспорту, осередок Спілки Української Молоді в Монреалі пропонував подорож в автобусі, яка коштувала всього 25 доларів, включаючи обід. В неділю правилася Служба Божа. В волейбольному турнірі взяли участь шістнадцять команд. Цього року команда, яка перемогла в змаганнях, вирішила передати отриманий грошовий приз у Фонд Филипа Головки.
Світлина: Віктор Петрушин
|
|
|
Україна вшановує жертв Бабиного Яру
28-09-2006
 Україна відзначила цієї середи 65 річницю трагедії у Бабиному Яру, коли протягом тільки двох днів, 29 і 30 вересня 1941 року, 34 тисячі гебреїв були розстріляні нацистами. Президент України Віктор Ющенко, президент Ізраїлю Моше Кацав і президенти Хорватії і Чорногорії Степан Месіч та Філіп Вуянович разом з дружинами поклали квіти і поставили поминальні свічки до Монумента жертвам нацизму у Бабиному Яру. На жаль, пресова агенція AFP (Agence France-Presse) в своїх повідомленнях, а особливо в тому, яке було опубліковано
квебекською cyberpresse.ca, розмістило неповну і перекручену інформацію про цю подію. Журналістка Ania Tsoukanova жодним словом не згадала про українців, що загинули в Бабиному Яру: "розстріли продовжувалися у яру, де загинуло від 60 до 100 тисяч осіб: гебреї, цигани, учасники опору і радянські військовополонені." У західного читача складається повне враження, що українців серед жертв не було. Проте, у результаті багаторічних пошуках в архівах, український історик Сергій Карамаш встановив, що за кількістю жертв українці, росіяни та інші нацональності перевищують кількість гебреїв, основна маса яких була знищена саме протягом двох згаданих вище днів. Брехливою є інша заява Цуканової, де вона згадує про співпрацю з нацистами "українських націоналістів на заході країни". Як встановив Сергій Карамаш, у Бабиному Яру було розстріляно 621 члена Організації Українських Націоналістів (ОУН), більшість з них за походженням з західних областей. Чи варто дивуватися упередженості AFP, київські журналісти якої ще ні разу не подали об'єктивної інформації про українську національно-визвольну боротьбу? Інша журналістка тієї ж агенції, Наташа Лісова (Natasha Lisova) у своїй кореспонденції про подію, опублікованій у французькому "Le Nouvel Observateur", знову повторює нісенітницю про буцімто "абсолютну більшість" гебреїв серед жертв Бабиного Яру, додаючи, що в Україні у кожному кіоску продається антисемітська література, а у Києві надзвичайно зросла кількість випадків фізичного насильства над гебреями.
 За матеріалами світової преси |
|
Відновлено українське телебачення у Монреалі
24-09-2006
 Після десятирічної перерви в Монреалі відновлено показ україномовної програми телебачення. Нова півгодинна програма "Сузір'я" транслюється мультикультурною монреальською станцією СН Montreal серед 25 телевізійних програм інших етнічних груп Монреалю. Трансляції СН Montreal доступні монреальцям на 14 каналі кабельного телебачення і 62 каналі антенни (CJNT), інші мешканці Канади можуть бачити їх за допомогою Bell ExpressVu (позиція 209 супутника Nimiq2). На минулому тижні увесь час антенни програма "Сузір'я" присвятила Українському Фестивалю у Монреалі. Особливо приємно, що українська громада добре знає одного з журналістів програми — це Оксана Жовтуля, багаторічна учасниця монреальського танцювального ансамблю "Троянда". В минулі роки Оксана сама не раз танцювала на сцені Українського Фестивалю. Програма "Сузір'я" транслюється чотири рази на тиждень, розклад показів знаходиться на сторінці Медіа в розділі Громада.
|
|
А судді хто? Та херсонські Іванищуки...
19-09-2006
 На відміну від лєсковського Однодума, голова Херсонського апеляційного суду Анатолій Петрович Іванищук не витрачає час на читання біблії. На такій посаді треба не сіяти, а молотити. Хабар у 100 тисяч американських доларів, отриманий від болгарського злодія, виявився недостатнім служнику херсонської Феміди — треба обставляти багатомільйонні хороми, не будуть ж вони стояти пустими. Он синок Андрій підростає, тільки два роки пропрацював, а вже заступник голови Косомольського суду Херсону. А ще ж і близький родич з Верховного Суду України може завітати, ну як не привітати такого дорогого чоловічка, який вміло замазує усі скарги херсонських депутатів, журналістів та простих громадян? А щоб не кортіло скаржитися та правди добиватись, подає Іванищук позови у Суворовський райсуд і виграє їх один за одним, заробляючи на кому 100, а на кому 20 тисяч гривень. І не колише нікого, що витираються ноги об законодавство України, бо не може позов судді задовільнятися судом, який підлягає цьому ж таки судді. Та суддя Суворовського районного суду Херсону Строілов по пуп землі зобов'язаний Іванищуку, бо той "з'їв" Я.М. Мельника, колишнього голову. Всьо чьотко!
|
|
Урочисті вшанування канадських солдатів
19-09-2006
 Протягом цього літа на військовому канадському кладовищі біля міста Bretteville-sur-Laize у департаменті Calvados відбувся ряд церемоній, де вшановувалась пам'ять полеглих у боях в Нормандії канадських солдатів. Вишикувані по лінійці білі хрести нагадують, що з 14 000 канадців, які брали участь у цих боях, більше як 5 000 не повернулися додому. Сотні з них мали українські коріння. Раніше тільки французькі та канадські прапори схилялися над могилами полеглих. Але цього року тут був схилений і український прапор — в урочистостях взяли участь делегація посольства України і численні французи українського походження. Ними була віддана шана загиблим героям-українцям. Ніхто не повинен забути, що солдати, які спочивають у нормандській землі, є героями, що віддали своє житття за свободу, за тисячі кілометрів від домівки, поклавши початок розгрому нацистського режиму.
|
|
Квебек заплатить за аборти
16-09-2006
 Спонуканий необхідністю уникнути громадські дебати на таку чутливу тему, як доступ до абортів, ліберальний уряд провінції Квебек вирішив не оскаржувати рішення Верховного суду, який в минулому місяці декретував, що жінки не повинні платити із своєї кишені за аборт, зроблений у приватній клініці. Таким чином, 40 тисяч жінок, які з 1999 року робили аборт у приватних клініках і платили за це суму у проміжку від 200 до 300 доларів, отримають відшкодування. Платникам податків це обійдеться в нещасливу цифру у 13 мільйонів доларів. Маленький нюанс: 40 тисяч жінок, про яких йде мова, отримають відшкодування внаслідок того, що вони колективно подали в суд і виграли справу. Очевидно, ті, хто не звертався в суд, не отримають нічого. Міністр охорони здоров'я Філіп Куйяр (Philippe Couillard) вже заявив, що відтепер всі жінки, які мають потребу зробити аборт, повинні спочатку звертатися у публічні клініки.
|
|
Український Фестиваль у Монреалі
15-09-2006
 В суботу 9 вересня у парку Україна в Монреалі відбувся сьомий з черги Український Фестиваль, який зібрав, незважаючи на дощову погоду, тисячі відвідувачів. Фестиваль, який організують добровольці Культурно-освітнього товариства Святого Володимира, має за мету підкреслювати як вклад української спільноти в розбудову Монреалю, Квебеку і Канади, так і показ національних традиційних та сучасних культурно-мистецьких надбань. У церемонії відкриття взяли участь Тимчасовий повірений у справах України в Канаді Вадим Пристайко, мер Монреалю Жеральд Трамбле (Gérald Tremblay), Голова Конґресу Українців Канади Орися Сушко, автор книги "The Natashas – The New Global Sex Trade" Віктор Малярек, міський радник від району Étienne-Desmarteau Ніколь Тібо (Nicole Thibault), інші визначні особи. Окрасою культурної програми Фестивалю стали виступи духового оркестру "Батурин" з Торонто, монреальського танцювального ансамблю "Марунчак", відомої канадської артистки Люби Гой, вокалістки Олі Зельман (Монреаль), українського танцювального ансамблю "Чайка"
(Гамільтон), музичного ансамблю "Через" (Нью-Йорк),
лемківського вокального ансамблю "Під облачком" (Торонто), вокально-інструментального
ансамблю "Річка" (Монреаль), гурту "Карпатія" (Монреаль) та багатьох інших. Серед численних експозицій велике зацікавлення викликали стенди Спілки Української Молоді та Українського Національного Об'єднання у Монреалі (як звикле, розташовані вони були в протилежних боках парку). Прикрашена мальовничим живоплотом та соняшниками "Корчма" привертала до себе увагу поміж різномаїття кіосків з стравами української кухні. Після закриття Фестивалю святкування продовжились у Будинку Української молоді, де відбувся танцювальний вечір з групою "Карпатія".
|
|
